Математична модель комплексної ідентифікації безпілотних ударних засобів терористичного впливу на об’єкти критичної інфраструктури України, що охороняються, виявлених різними засобами виявлення
Article Sidebar
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
Main Article Content
Abstract
Розробляється математичну модель хвильового виявлення безпілотних ударних засобів терористичного впливу на об’єкти критичної інфраструктури України, що охороняються. Спочатку систематизуються деякі аспекти теорії пошуку. Потім аналізуються закономірності оптимальної фільтрації, що характерні для активних радіоелектронних засобів. Після чого розглядається некоректно поставлене завдання визначення відповідності прийнятих хвильових спектрів, ідентифікаційним образам, які маємо. Потім дамо опис типових ситуацій комплексної ідентифікації виявленої цілі набором радіоелектронних засобів та синтезуємо шукану математичну модель.
Article Details
References
Офіційне інтернет-представництво Президента України. (2024). Ключове завдання нашої держави... Промови та звернення. Вилучено з: https://www.president.gov.ua/news/speeches
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Шевченко Р.І., Шевченко О.С. (2023). Характеристика об’єктів критичної інфраструктури держави (особливості ядерних та інших стратегічних об’єктів). Комунальне господарство міст. Том 1, випуск 175. С.160-168. https://doi.org/10.33042/2522-1809-2023-1-175-160-168
Портал «Все про бухгалтерський облік». (2024). Постанова КМУ від 04.03.2015р. № 83 «Про затвердження переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». (Редакція від 26.08.2021р.). Вилучено з: https://document.vobu.ua/doc/7863
«Вікіпедіа». (2024). Перелік атак БПЛА Shahed 136. Вилучено з: https://uk.wikipedia.org/wiki/Перелік_атак_БПЛА_Shahed_136
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Камишенцев Г.В., Фаррахов О.В. (2024). Аналіз деяких аспектів терористичних вплив ударними дронами. Theoretical and empirical scientific research: concept and trends: Collection of scientific papers «ΛΌГOΣ» (Oxford, February 2, 2024). С.128–133. https://doi.org/10.36074/logos-02.02.202
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Камишенцев Г.В., Фаррахов О.В. (2024). Деякі аспекти класифікації безпілотних літальних апаратів в інтересах захисту об’єктів критичної інфраструктури. Scientific Collection «InterConf+», (43(193)), С.624–637. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.03.2024.060
Електронна версія «Велика українська енциклопедія». (2024). Радіолокаційна станція. Вилучено з: https://vue.gov.ua/Радіолокаційна станція
Дивизинюк, М.М., Азаренко, Е.В., Гончаренко, Ю.Ю., Лазаренко, С.В., Ожиганова, М.И. (2019). Информационно-технические методы предотвращения чрезвычайных ситуаций террористического характера на объектах критической инфраструктуры. Часть 1. С использованием активных импульсных радиолокационных средств. Монографія. Київ. ДУ «ІГНС НАН України».
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Землянський О.М., Фаррахов О.В. (2024). Основні закономірності процесу виявлення цілей імпульсними радіолокаційними станціями при забезпеченні безпеки об’єктів критичної інфраструктури. Scientific Collection «InterConf+», (45(201)), С.650–660. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.05.2024.067
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Землянський О.М., Фаррахов О.В. (2024). Закономірності поширення, згасання та спаду інтенсивності електромагнітних хвиль в атмосфері, що впливають на експлуатацію радіолокаційних станцій, які забезпечують безпеку об’єктів критичної інфраструктури. Grail of Science, (40). С.235–248. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.07.06.2024.036
Азаренко О.В., Гончаренко Ю.Ю., Дівізінюк М.М., Землянський О.М., Фаррахов О.В. (2024). Характеристика енергетичного потенціалу станцій радіолокації, що забезпечують безпеку об’єктів критичної інфраструктури та властивостей відображення малих повітряних цілей в залежності від різних чинників. Scientific Collection «InterConf+», (46(205)), С.549–561. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.06.2024.052
Хеллман О. (1985). Введение в теорию оптимального поиска. – М.: Наука.
Демьянов В.Ф., Васильев Л.В. (1981). Недифференцируемая оптимизация. – М.: Наука.
Колмогоров А.Н. (1941). Интерполирование и экстраполирование стационарных случайных последовательностей. Извещения Академии Наук, серия математическая. – М.: Академия Наук, № 5. – С.3– 14.
Сосулин Ю.Г. (1992). Теоретические основы радиолокации и радионавигации. Учеб. пособие для вузов. – М.: Радио и связь.
В.А. Васин, И.Б. Власов и др. (2004). Информационные технологии в радиотехнических системах . Учеб. пособие, 2-е изд., перераб. и доп.–.М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана.
Wiener N. (1949). Extrapolation, interpolation and soothing of stationary time series. – New-York: John Wiley.
Тихонов В.И. (1969). Выбросы случайных процессов. – М.: Наука.
Солодовников В.В. (1960). Статистическая динамика линейных систем автоматического управления. – М.: Физматгиз.